Їздив ще в січні, але так і не запостив свій звіт на Гольф клуб, але вирішив таки це зробити бо думаю багато кому пригодиться інформація...
Фотки викладаю ссилками бо вони більші ніж 1000 пікселів в ширину.
Думаю звіт буде цікавий тому хто катається на лижах/сновборді, але я зробив його більше в контексті автомобільному, ніж в гірськолижному, томущо це всетаки автомобільний форум і я думаю багато кому пригодиться інформація про дороги, ціни на бензин, особливості руху і т.п.
Розібю його на підпункти, щоб якшо комусь буде влом читати все, він собі вибрав саме ту інформацію, яка потрібна.
http://maps.google.com.ua/maps?saddr=%D ... ls&t=h&z=7
Загальне
Отже. Оскільки поїздка планувалась більше по роботі, аніж відпочивати то вийшла вона недовгою, але насиченою! Їхали вдвох, я з другом. Вийхали ми в неділю, 15 січня в 7 годині ранку в страшний снігопад - повний бак на Шелі і на Краковець! Дорога була просто жесть, місцями видимість складала не більше 10м і було реально слизько. Враховуючи мінімальну швидкість ми добрались до кордону за 1.5 години. Вартує сказати, що нарешті до кордону можна доїхати без ям і це дуже позитивно!
Оскільки мабуть мало є придурків які в неділю з самого ранку в жосткий снігопад їдуть за кордон то черг не було взагалі... Пройшли максимум за 40хв. Доречі в одного з нас віза польський шенген 08 (робота), а в другого 03 (спорт). Відповідно поляк троха дивувався шо ми з такими візами їдемо в австрію на лижі, але не харив, попросив відкрити багажник і пустив... бажано звісно мати пропечатану мультивізу якшо їдеш кудись далі ніж Польша...
Польські дороги звичайно в такий снігопад в набагато кращому стані ніж наші - все почищено і посипано якоюсь сумішшю з солі і ше чогось, і відповідно поверхня мокра навіть при -5 морозу... Їхали в напрямку Кракова, а далі в Словаччину в Жіліну по ДЖПСу.
Саме через мої помилки з налаштуванням ДЖПС ми і попали не зовсім туди куди я планував їхати... В результаті дорога від Польщі до Жіліни (Словаччина) зайняла нам в 2 рази більше часу ніж планувалось. По-перше ми зробили великий гак, а по-друге в Татрах падав сильний сніг і місцями дорогу не встигали чистити! Їзда була жостка... А вже перед самою Жіліною ми простояли в кількакілометровому заторі цілу годину - з одної сторони дороги скала, а з іншої річка...
За Жіліною зразу починається автобан аж до самого Відня через Братиславу. Дуже хороша дорога з можливістю їхати 130. Далі було без пригод і дорога до Відня зайняла приблизно 2.5 години.
В Відні в неділю вечером все закрито, ні поїсти, ні купити нічого в магазині... Всі люди по домах, на вулиці нікого... Одним словом не найкращий період для приїзду в місто... Прийшлось по ДЖПС шукати найближчий Макдональдс і іти туди їсти... Ціни доречі там на все рівно в 2 рази більші ніж у Львові.
Жили ми в квартирі моїх друзів майже в самому центрі тому мені прийшлось поїздити Віднем і в неділю вечером і в понеділок пів дня. Чесно скажу шо враження двоякі - з одної сторони не було заторів, але з іншої в них дуже вузькі полоси - майже на ширину машини... ну максимум 2.5 метри (в нас стандарт 3.5метри) і відповідно дуже важко їздити. Потрібно постійно триматись розмітки і на поворотах бути дуже уважним... В деякі моменти було реально впритик... А місцеві попривикали до такого і валять собі навіть оком не моргають))
В понеділок ми мали деякі справи в Відні, а після обіду повалили на Інсбрук. Дорога дуже зручна, постійно автобан, 450 км проходиш на одному диханні. Десь в середині ділянки дорога заходить в Німеччину, а потім знову виходить в Австрію і вже до Тіролю. В Інсбрук попали в 10 вечора, поїли і пішли спати. Мої друзі порадили нам рано їхати на Арлберг, оскільки вони вважають що це найкрутіший їхній курорт.
Два дні ми катались в горах, і нам реально повезло з погодою. Весь час світило сонце, можна було навіть загаряти! -10 там взагалі не відчувається бо повітря дуже сухе.
В середу після каталки ми пішли ше трохи погуляти Інсбруком. Місто реально круте, по будинках і вуличках нагадує Львів, але майже завжди на фоні видно високі засніжені гори і це вражає.... Дуже багато сучасних будівель серед старої архітектури, вважаю це правильним підходом і воно гарно виглядає. Крім того ми попали якраз на проведення Юніорських Олімпійських Ігор, тому в центрі було купа народу і всі веселились))
Сподобалось рішення з міською радою. Для розширення будівлі міськради вони залучили приватного інвестора, який дав гроші, але збудував в комплексі торговий центр. І тепер з холу міської ради можна попасти зразу в сучасний торговий центр...
В четвер рано як і планувалось вирушили до Львова. Було прийнято рішення валити 1300 км без зупинок за один день. Виїзджали в 8:00 за нашим часом з Інсбрука по автобану на Відень, а потім на Будапешт і на Чоп. Всю дорогу до нашого кордону падав дощ, але по автобану їхати то одне задоволення і кілометри ідуть дуже швидко... один раз зупинялись заправитись і поїсти ще перед границею з Угорщиною. В 21:00 були на кордоні і пройшли його за 20хв. Людей не було а наші митники нічого дивитись не хотіли (могли атомну бомбу провести).
Дорога по Україні, так само як і коли ми їхали в сторону Краковця була просто жесть)) Видимість трошки краща, але не почищена до перевалу взагалі, місцями з 10см снігу. На перевалі взагалі було трудно, інколи на гору просто буксував, але якесь відчуття рідної землі вселяло впевненість в тому що вдастся доїхати без пригод... За Н.Синєвидним дорога стала мокрою (видно посипали) і так вже до самого Львова.
Катання
Арлберг дійсно крутий. 100км від Інсбрука по автобану, це десь година часу. Можна зразу на зїзді з автобану лишати машину в Сант Антоні, а можна ше підніматись 20хв на перевал (1800 метрів) в Сант Крістоф. Так ми і зробили. Під час підйому відчуття нереальні, краєвиди захоплюючі, а з обох сторін по 2-3 метри снігу... Але дорога ідеально рівна і суха... і ні в одному місці немає дуже крутого підйому, здається, що туди і по вкатаному снігу можна би було вийхати на легковій машині....
В Сант Крістофі є кілька готелів, багатоповерховий платний паркінг, нижня станція одного з підйомників (4місне кріселко) безплатна парковка вздовж дороги і каси. Ми купили пів дня (4 години) за 35 євро і рванули на гору. Перші враження звичайно незабутні, таких гір я ніколи не бачив (хоча вже бував в Альпах). Схили вражають не стільки своєю крутістю, а довжиною, та закрученістю... Перші спуски нас реально боліли ноги. Спочатку катались на підготовлених трасах, привикали до специфіки і вивчали маршрути... Потім піднялись на 2700 метрів і вже пробували трохи фрірайдити... Але в ті дні шо ми катались було сонячно і відповідно весь пухляк став твердим. Місцями куски снігу були майже як лід.. Але то стосувалось тільки південних схилів...
Доречі там ніхто не забороняє тобі їхати за межі траси, стоять тільки таблички з написами "кінець контрольованої зони катання". Хочеш - їдь, але там це взагалі не жарти, можна тупо полетіти з скал, метрів так на 30 вниз, або завалить лавина... Ми бачили розколи снігового шару на схилі - дуже страшно виглядає 2-3 метри снігу які тримаються на чесному слові і в будь який момент можуть полетіти.... Хоча в самих небезпечних місцях ставлять загорожі від лавин - металеві швелєри забетоновані в камяну породу з деревяними перемичками... Я один раз проїзджав під таким огордженням - відчуття не з приємних, хочеться пошвидше звідтам забратись.. А ше я раз падав на цілині і зачепив бордом скалу - після такого трошки притухає запал фрірайдити))))
Але найти зовсім недоторканий пухляк практично нереально, сліди від бордів і лиж є навіть на таких ділянках, шо здається шо там їхати взагалі неможливо.. В кінці дня на багатьох трасах намітаються горби, але вони переважно мягкі і їх можна розбивати....
На верхніх і нижніх станціях підйомників є кафешки, з достатньою кількістю столиків. Є напої і їжа, навіть макарони по флотськи дають... Правда ціни серйозні - кола 0.33 коштує 3.5 євро (35 грн), хот дог - 4 євро (40 грн) і так далі... Ціни на хавку в ресторанах внизу в Сант Крістофі і Сант Антоні ми не знаємо бо не хавали там, але думаю вони там ще більші...
Загалом скажу так - рівень гір і спусків в кілька разів серйозніше ніж в Карпатах.. Звісно в Австрії є ще і простіші курорти, з нижчими горами і пологішими спусками, з меншою кількістю скал і т.п. Але мені здається якшо вже їхати то туди де дійсно круто... Потрібно просто мати хорошу фізичну підготовку і не бути привикшим до рівних спусків Буковеля....
GPS
Правильне налаштування ДЖПС це важливо і може суттєво допомогти комусь в дорозі. В нас було два ДЖПСи, один вмонтований (RNS 510), а другий ASUS з IGO8. І вони постійно вибирали інші маршрути... Пичиною було те, що я перед виїздом завантажив останні карти, але не коректно відстроїв опції маршрутів... Дуже важливо правильно настроїти опції маршруту - шоб він не уникав автобанів і платних доріг, і вибирати не найкоротший, а найшвидший маршрут! Таким чином можна буде уникнути постійного бажання ДЖПС кудоюсь скоротити шлях і завести тебе в саму глуху дорогу...
Ціни на житло та інше
Мені повезло, що я маю друзів і в Відні і в Інсбруку, тому нам не прийшлось платити за житло. Але тим не менше я взнав на рахунок того багато інфи. Існує два варіанти поселення. Можна обирати готель (якшо вас їде 2-4 людей), і бажано бронювати його чим раніше через booking.com скажімо, але при такому варіанті всерівно не вийде меншої ціни ніж 20 євро з людини за добу, і це буде без сніданку... Можна шукати апартаменти скажімо на сайті tiscover.com (якшо вас їде більше 5 чоловік) і це вже буде суттєво дешевше, скажімо реально найти за 550 євро 6 ночей за 5 місні апартаменти. Перевага ше і в тому, шо можна самому готувати їжу на кухні і економити на цьому...
Якшо комусь не виходить їхати за один день туди то можна по дорозі зупинитись в готелі в Австрії, але ціна буде в районі 40-50 євро за двомісний номер
Ціни на катання знову ж таки дуже різні, на деяких курортах можна кататись навіть за 20 євро в день. Але якшо хочеш дійсно круто то це буде 35 і більше... Економити можна якшо купуєш на кілька днів. Після катання при здачі абонемента тобі повертають за нього 5 євро.
Ціни на хавку в ресторанах і кафе там де ми були приблизно в 2-4 рази вищі ніж в нас. Тому з цим треба акуратно. Якшо хочете економити то краще купувати продукти в магазині і готувати самому.
Бензин
По словам австрійців бензин по якості в них всюди одинаковий, тому нема суттєвої різниці де заправлятись. Важливо тільки ціна - і тут є своя специфіка. Ціна бензину відрізняється приблизно на 20 центів між заправками в місті і заправками на автобанах. Тому краще заправлятись в місті, навіть коли їдеш по автобану - зїзджати кудись в сторону (5-10 км) і економити 10-15 євро на заправці. На той момент коли ми були ціни на 95 супер були в районі 1.45-1.65 євро, а на віпавер 1.55-1.75 євро. Різниці між нашим віпавером і їхнім я не відчув, ні по їзді, ні по розходу...
Заправка відбувається по цивілізованому принципу - підїзджаєш, заливаєш скільки треба, а потім ідеш платити... заправщиків нема майже нігде.
Паркування
Почну з Відня. Там паркування платне в всій центральній частині. Треба купувати талони на 1.5 години ( вроді 2 євро за штуку) і постійно їх міняти. Це напряг, але в вихідні і вночі (з 22:00 до 8:00) безкоштовно, тому якшо приїхати в цей час то платити непотрібно. Найти вільне місце на вулиці дуже складно. Все заставлено по круче ніж у Львові в час пік. Я зробив 3 круги поки поставив машину. В принципі австрійці мені казали шо евакуатор забрати машину може тільки тоді коли під знаком зупинитись, а якшо ставати і не платити то тобі просто випишуть штраф, який ніколи нікуди не прийде бо це суто міські правила.
Один раз я паркувався на підземному паркінгу. Це коштувало 2 євро за годину. Принцип такий - підїзджаєш до шлагбаума, тиснеш кнопку, береш талончик і ставиш собі машину.. Потім коли вертаєшся то з тим талончиком підходиш до паркомата, сунеш його туди і він тобі каже скільки грошей треба кинути... Після оплати пробиває тобі талончик і ти його на виїзді сунеш в бокс біля шлагбауму і все.
На рахунок паркування в горах то більшість готелів мають свої безкоштовні для відвідувачів парковки... А біля підйомників парковки платні, тарифи різні... А от там нагорі на Сант Крістофі вздовж вулиці було багато безкоштовних вільних місць якими я і користався) Один раз хотів запаркуватись на багатоповерховому паркінгу, але виявилось, що він приймає тільки австрійські картки.
На кожному автобані через декілька км є безкоштовні місця для паркування з столиками і туалетами. А ше можна паркуватись на заправках безкоштовно. Багато хто там літом стає і ночує, шоб не тратитись на готель.
Платні дороги і віньєти
Платні тільки автобани. Переважно всі ДЖПС знають про них. Крім того за довго до початку такої дороги є вказівники шо попереду платна дорога. Віньєтки купуються на заправках, або в магазинчиках на придорожніх паркінгах. Ціна Віньєти для Словакії - 8 євро, для Австрії - 10 євро, це на 10 днів в вигляді стікера який треба клеїти на лобове в верхньому правому куті. Перевіряють в Словакії лазерним сканером прямо на вїзді на автобан (зупинятись не потрбіно), а в Австрії взагалі не перевіряють... Там просто можуть зупинити для перевірки якшо десь будуть поліцаї і побачуть шо нема на склі стікера.
В Угорщині віньєта найдорожча - 11.5 євро за 7 днів, і притому тобі не дають стікера, а просто вводять твої дані в комп і ти їдеш далі. А там камери перевіряють всі машини і чи їх номери є в базі...
Автомобілі на дорогах Австрії
На рахунок машин - найбільше там Ауді, десь 40%, різні, від А1 то А8. Переважно середнього розміру і майже всі аванти. На другому місці Фольксвагени, їх там 30% приблизно, переважно Гольфи, Пасати і Мультівани. Ше десь по 10% Бмв і 10% Мерседеси, Опелів майже нема, японці тільки маленькі і дешеві і мало... В горах бачив кілька 3 дверних Прадо. Такшо висновкі щодо того які машини купують люди коли мають гроші робіть самі)
Говорили з моїми друзями австрійцями про машини (в чоловіка Ауді А4 авант, в жінки Бітл кабріо) - казали шо не розуміють людей які купують японців і шо япошках пластик гамно...
Особливості руху та швидкісний режим
В Європі всі порушують швидкість. Мало хто їде в місті 50, а по автобану 130. Переважно як мінімум +10, а деякі взагалі летять +20, +30. Більшість з них знають де радари і тому не напрягаються. В Австрії обмеження на автобані 130, але буває коли погана погода то ставлять 100. В тунелях також 100.
Я завжди коли був знак 100 їхав 120 а коли 130 то 140 і ніяких проблем не було... Зрештою мене багато хто обганяв з місцевих і поліцаїв які їхі зупиняли я не бачив. Але навіть їдучи по правилах швидкість пересування просто вражає, якшо б в нас був такий автобан до Києва то це би було 4 години часу.
Такі от справи. Це була свого роду розвідувальна поїздка, наступний раз вже планую більшою компанією і на довше щоб попробувати ще і інші курорти.
п.с. Хто планує кататись в Австрії радив би потрохи відмовлятись від Буковелю бо цей курорт влаштував тепличні умови які не дають розививатись людині як хорошому лижнику чи бордеру. Варто кататись десь де більше диких трас шоб тримати себе в формі.vk
Реєстрація
Вхід
Допомога
Пошук
